Захоплення героїчним минулим, глибокий сум із приводу княжих сварок і лиха, заподіяного ордою у «Повісті минулих літ» - це : А. проблематика

Б. тема твору

В. ідея твору

Г. метафора

батько і ненька для мене- це найрідніші люди на землі.я їх дуже люблю і поважаю.вони мої батькі ,які завжди прийдуть мені на ,тому я вважаю.що   кожен з людей повинен поважати своїх батьків и піклуватися про них коли вони стануть старенькими,як вони піклувались о дітях коли вони були малі.батько і ненька працюють для того щоб ми могли вивчитися і стати гарними людьми,щоб вони могли пишатися в майбутньому нами.я дуже розумію тих дітей сиріт,які не мають   батьків їм дуже важко в житті,вони одинокі на цьому світі без любові батька і ненькі.тому я вважаю,що їх треба поважати,цінити,любити і буде краща доля для нас."батька й неньку поважати_кращу долю мати".

веселу та радісну людину завжди люблять та поважають. вона менше хворіє. а сумна людина почувається невпевнено серед людей, такій важко боротися з хворобами. усім відомо,що сміх продовжує життя. тому потрібно  бути завжди веселим,радісним і впевненим у собі. людина, яка завжди в гарному настрої і з усмішкою на обличчі-щаслива та  здорова.  недарма у народі кажуть: »весела думка-половина здоров*я».

[п о п р о ш ч а л о с']   [й а с н е]   [с о н ц е]   [з]   [ч о р н о й у]   [з е м л е й у]   [в и с т у п а]   [к р у г л и й]   [м' і с' а ц']   [з]   [с е с т р о й у]   [з о р е й у]

-привіт, олег. як справи?

-все нормально. бачиш, ось морозиво їм.

-а навіщо обгортку кинув на землю?

-ну то й що? тут і без мене багато сміття.

-так цього не було б, якби кожен слідкував хочаб за собою. 

-що ти маєш на увазі?

-тобі подобається ,коли у лісі чи в парку сміття?

-ні.

-але чому це постійно трапляється?

-бо багато людей не забирають з собою своє сміття.

-то виходить, що багатьом подобається жити на сміттєзвалищі? ми заслуговуємо лише на таке, якщо самі його створююмо. навколо нас те, що ми зробили.

-я підняв обгортку. пробач, мені дуже соромно. я зовсім не хочу жити на смітнику, бо я людина. тепер я розумію, що і тут треба чинити по-людськи. бо лише ми відповідаємо за те, що нас оточує.