"Мiй свiт i я в ньому"​

 Я хочу, щоб світ нагадував квітучий сад навесні.

Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам'ятовуємо величезний об'єм інформації. Саме це дає підстави змінювати світ на краще.

Людина за певний час зрозуміла і може пояснити всі явища природи. Але, на думку вчених, людство стоїть тільки на порозі пізнання світу, яке повинно врешті значно полегшити існування.

Я б хотів, щоб наш світ розвивався якомога швидше. Це сприятиме вирішенню багатьох проблем сучасності: соціальних, економічних, політичних, екологічних, демографічних. Сподіваюся, що зникнуть такі ганебні явища як жебрацтво, кровопролиття громадянських війн, сирітство. Звичайно, для цього потрібен час. Прискорити процес суцільного видужування світу в цілому може тільки відкриття нових законів побудови Всесвіту. Тому слово за науковцями.

А що ж залишається пересічному громадянинові? Чекати, поки прийдуть кращі часи? Мабуть, це було б набагато простіше.

Сучасне життя гостро ставить перед людьми одвічну проблему духовності. Тільки тоді, коли пануватимуть загальнолюдські цінності: гуманізм, відданість Батьківщині, вірність ідеалам — люди будуть прагнути до оновлення світу, а отже, і до його поступального розвитку.

Я хочу, щоб наш світ був радісним, дарував щасливі роки життя. Що є прекраснішим за квітучий сад nam-сні? Він щедро зачаровує своєю красою, таємничністю і дарує надію на краще майбуття.

на українській мові- камінець

  нахвалявся мороз у лісі . холодних вітрів лютих хурделиць наказав їм мороз все живе виморозити, щоб нічого не залишилось, тільки сніг та лід.

      а вітри та хурделиці   й раді   такому наказу. почали вони лютувати безупину. все що зустрічали на своїй дорозі, перетворювали на лід та   замерзлі опудала.

      засмутилися звірі та птахи : налякали їх хурделиці, не можуть вийти навіть корму знайти для себе та свої дитинчат.дуже холодно без сонця та тепла. 

    та   ось прилетів здалеку грак, та почав розповідати про теплі краї та весну, що повинна невдовзі прийти. зраділи звірі, попрохали вони грака летіти назустріч весні,поквапити її .

    через деякий час стало тепліше пригрівати сонце, день став довшим і звірі й птахи   почали виходити зі своїх будинків.   міць холодних вітрів та хурделиць марніла,слабла.

        злякався старий мороз, що зовсім втратить могутність та владу. припало йому відступити.і біг він ,не обертаючись, в свої старі володіння, де вже давно його ніхто не боявся.