1.степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав. 2.оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. 3.покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні. 4.вітром збите, котиться вересневе листя. 5.не чуючи, перебирала ти пожовклі клавіші, задумана й тривожна… 6,вечір був м’який, теплий, густо настояний на степових пахощах. 7,дай мені книжку, прочитану тобою. 8,чудово блищало небо, засіяне зорями. 9,широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар. 10.на темному небі нерухомо застигли химерні клаптики хмар, посріблених промінням місяця.
Спасибо
Ответ дал: Гость
улітку на нашому городі ,зазираючи у нескінченну глибінь блакитного неба ,купаючись у променях яскравого сонця ,квітнуть соняшники.підіймаючись над іншими рослинами,вони наче прагнуть злетіти до хмар і привітатись з сонечком,приєднатись до ньго адже вони так на нього схожі.існує чимало легенд і розповідів про соняшник ,адже вони так схожі між собою,ця чудернацька рослина з красивим жовтим кольором і чудернацькою короною.
Популярные вопросы