7 речень з художньої літератури

усі  поважають і шанують людей розуму та слова, а    не сприймають серйозно. людина, яка багато говорить, мало чого робить.

у народі ще кажуть : «порожня бочка голосно гуркоче».  усі можуть обіцяти, а коли попросиш нічого не вміють. треба відразу казати, що ви зможете, а що ні. тому кожен з нас повинен    давати обіцянки, які зможе виконати.

лагідним словом нікого не образиш, можна приклад з іншого прислів'я: слово не горобець, вилетить, не піймаеш. навіть коли робиш зауваження, треба казати це лагідним словом, а гострим, звісно ж заробиш собі тільки ворогів, бо в цьому виказується лише неповага до співрозмовника. згадаймо ж, як нам робить зауваження мати? лагідно, спокійно. звісно ж це приємно чути, а гострі слова нас ображають, нам це не приємно і ми починаємо казати у відповідь теж саме. виходить, що ми становимося ворогом тій людині, яка нас образила, а дружимо та спілкуємося з тією, яка лагідно звернулася до нас.

але цього літа я дуже хочу поїхати на море. найбільше мені подобається в криму. навколо гори, море тепле сонечко. можна багато загоряти, купатися, будувати фортеці на піску, поїхати на екскурсію в якій-небудь старовинний замок або ботанічний сад.мне дуже подобається море.воно широке-широке, глибоке-глибоке, таке невідоме, що іноді навіть трохи стає страшно, коли довго дивишся на нього. море - це що-то тихе і м'яке, близьке і далеке, тепле і прохолодне. і як приємно поринути в спекотний день в ніжну прозору воду - і плавати, пірнати, борсатися.

людина неможежитибезспілкування.йомутребапромовлятивголос своїдумки, ділитисянаболілимірадостью.всегдає люди, зякими хочетьсяпоговорити іподілитисявсім,що всерединітебе.це близькілюди, такіякмама,тато,брати,сестри ідрузі.ає люди, зякими тобіговорити нехочеться іне приємно.дужехочеться,що бтакихлюдейв життітраплялосяякомогаменше. тому щолюдина неможеіснуватибезспілкування.