я згодна з сократом, який сказав, що знає лише те, що нічого не знає. як незвичайно це не було б, вважаю, що й про себе нічого не знаю. не можу бути впевнена, що не злякаюсь у пожежі чи іншій біді та зроблю те, що повинна. що не скажу того, про що . що не забуду найважливіше, коли буду почуватися щасливою.
хто може бути впевненим в тім, що в злиднях чи великій біді не втратить людського обличчя? не можна бути впевненим навіть у собі, тому це висловлення сократа для мене взірець мудрості.
нерідко мене торкаються спогади мого дитинства - такого ясного, безтурботного і веселого. здається , це було лише три хвилини тому, але розумію, що пройшло вже багато років. маленькою я дуже любила іграшки. якось мама подарувала мені на день народження мою першу ляльку, яку я назвала оленкою. ніколи не забуду її рудуватого хвилястого волосся і рожеву сукенку. а ще я мала песика на ім"я пері. скільки ж пригод він нам накоїв зараз вже на це не вистачає часу. я виросла , але ці приємні речі досі у моєму серці.
Ответ дал: Гость
настала весна.із землі показалась зелена стрілочка.вона швидко розділилась на два листочки , які через короткий час стали широкими.а між ними зявився маленький, тоненький паросток.він піднявся, нахилився до одного листочка й раптом одного ранку розквітнув білими дзвіночками.це дзвіночки конвалії.
Популярные вопросы