в мене все гаразд. зараз я відпочиваю у санаторії. тут зовсім непогано. уроки нескладні, ми багато гуляємо на вулиці, ще дуже смачно годують. в мене з"явилося багато друзів. вони не замінять тебе, але теж веселі. вчителя дуже добре до нас відносяться й двійок не ставлять ніколи.
мені тут подобається, але іноді сумує за своїм рідним 4 а . скоро повернуся. все розповім більш детально.
допобачення, настє.
маша.
22. 11.2011р.
Ответ дал: Гость
Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами. я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.
Популярные вопросы