НУЖНА Узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів ре­чення (розділові знаки знято):
А. Радіє все садок і поле і долина.
Б. На жовтій траві на павутинні на деревах повсюди лежа¬ла роса.
В. Музика це все і спів і чистота й птахи ці й хмари і твер¬дість криці.
Г. Все бачить співець у широкім роздоллі і небо і море кра¬су світову.

2.Установіть відповідність між реченнями з прямою мовою і схемами (розділові знаки пропущено).
А. Значить, так, підвівся на коліна Микола Підбіжимо, швидко нарвемо і гайда назад, у яр.

Б. Микола підвівся і буркнув до дівчини То не садівник, а сторож.

В. Незнайомка спитала У вас дома нема садків? і витерла менше яблуко хусточкою.

Г. Хоч таких попробуємо, бо спілих нам не перепаде відповів Микола

1.«П?» — а.
2. «П», — а.
3. А: «П».
4.«П,— а. — П».

3.Визначте рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово виражене іменником.
А. Сказати стиха, цікава книжка, заспане обличчя.
Б. Добрі яблука, жовта береза, справедлива оцінка.
В. Повнісінький ящик, досвідчений садівник, накинути на плечі.
Г. Розмова з матір’ю, пологий яр, зупинити воза.

4. Визначте рядок, у якому всі слова записано без помилок.
А. Счепити, пісьня, Лукян, барокко.
Б. Зливаєця, зявилися, до
В. Туристський, статей, уманський, різнотрав’я.
Г. Віділлємо, щичка, Чілі, розєднати.

5.Головне слово у словосполученні визначається за до
А закінчення;
Б питання;
В прийменника.

6.Речення є засобом вираження:
А закінченої думки;
Б головної думки;
В чужої думки.