Одного разу на зупинці автобусу я побачив літнього чоловіка. Він чомусь привернув мою увагу, тож я почав роздивлятися його.Чоловік був доволі високим і масивним. Здоровань вештався по трутуару та щось горлопанив. Деякі люди з багатоповерхівки , під вікнами якої шастав чолов'яга , позбігались до вікон всоїх квартир.
У нього було довге , руде волосся зав’язане у «хвостик». Мужик роздивлявся навкруги своїми великими зеленими очима, відкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепокоєння. Мабуть, у нього щось трапилось , а можливо він просто був в стані алкогольного сп'яніння. Та все ж я не наважився підійти й запитати.
сум - сумний - сумувати; дружба - дружний - дружити; старiсть - старий - старіти; молодь- молодий - молодіти.
Ответ дал: Гость
дзвоник - це травяниста рослина з великими блакитними квітами. цвітуть дзвоники в червні та липні. розкішним травяним килимом усміхається земля. синіють у ньому ніжні келишки лісових дзвіночків. у кожній квіточці - маленький молоточок. повіяв легенький літній вітерець. торкнувся молоточок до пелюсточки, і полинув ніжний дзвін.
Популярные вопросы