Написати твір мініатюру на основі поетичних рядків Дмитра Павличка Золота сурма Народе мій , дитино ясночола , Живи й орудуй мовами всіма , Бо кожна мова - твого духу школа , Твоєї правди - золота сурма , Вклякни перед зорею світовою , Що пломеніє , наче сонця креш, Та не молися мовою чужою , Бо , на колінах стоячи , умреш.

Вставай страна огромнаявставай на смертний бійз фашистською силою темною,з прокляттям ордою.ця пісня була написана 22 червня 1941 - у перший день війни.  пісня кликала всіх, в кому є мужність, піднятися для відсічі гітлерівським арміям, для відсічі німецької фашизму.  вчорашні мисливці ставали снайперами, трактористи і шофери танкістами і льотчиками, а лікарі польовими хірургами.у селі агарін московської області жив до війни мій прадід буравльов єгор леонтійович.  з цього села він пішов воювати на фронт у 1941 простим рядовим солдатом, залишивши будинку п'ятьох дітей і дружину.  він пройшов всю війну, брав участь у боях під курською дугою.  під час війни він був контужений в голову, лежав у госпіталі і частково втратив слух.  після госпіталю він знову пішов воювати на фронт.  за роки війни він був нагороджений орденами і медалями: «за перемогу над німеччиною», «за доблесть і відвагу» та інші.  прадід єгор повернувся після війни додому, у рідне село, а його рідний брат іван леонтійович повернувся тільки через два роки після війни, так як був у німецькому полоні.  вони обидва пройшли всю війну і померли вже від старості в мирний час.  а скільки солдатів не повернулося додому до своїх сімей?   і не було у всій країні жодної родини, ні одного будинку, якого б не торкнулася війна, звідки б не пішли чи де б не працювали для фронту.брат моєї бабусі, сергій єгорович, під час війни був зовсім хлопчиськом, йому було 12 років.  він закінчив 4 класи, а вчитися далі не було можливості, тому що він був найстаршим з дітей і потрібно було годувати сім'ю, і матері.  він рив окопи разом з такими ж хлопцями, орав на биках землю, заготовлював дрова на зиму.війна торкнулася всіх наших людей від малого до великого.  бійці наші йшли воювати не для того, щоб видобувати чужі землі і не завойовувати колонії.вони воювали, щоб очистити від ворога свою землю, щоб врятувати честь і незалежність своєї вітчизни.  

вчора захворів мій старший брат. в нього підвищилася температура, дуже боліли горло та голова і був страшний нежить. нашу родину це засмутило, адже через три дні братів день народження. 

  мама зразу ж згадала про те, що в нас є сушені калинові ягоди. заливши їх окропом, вона проварила їх на повільному вогнищі і поставила настоюватися   на 1 годину. в цей час ми прикладали прохолоде полотенце до лоба братові. так йому голова менше боліла. через годину відвар був готовий. мати напоїла хворого, і він, зігрітий калиновим відваром з медом, майже   відразу ж заснув. я чув, як ненька вставала вночі, щоб переодягнути   зіпрілого брата.

  зранку наш хворий почував себе здоровим і дякував всім про турботу. та ще декілька днів він залишався дома та пив калиновий відвар та нахвалював свою рятівницю-калину.

 

«жаргон- речь, какой- нибудь социальной или иной объединенной общими интересами группы, содержащая много отличительных от общего языка, в том числе искусственных, иногда условных слов или выражений» [ожегов с. и. 1984: 163] «жаргон (франц. jargon) – социальная разновидность речи, характеризующаяся профессиональной (нередко экспрессивно переосмысленной) лексикой и фразеологией общенародного языка.жаргон является принадлежностью относительно открытых социальных и профессиональных групп людей, объединенных общностью интересов, привычек, занятий, социального положения и т. п. в нестрого терминологическом смысле слово «жаргон» употребляется для обозначения искаженной, вульгарной, неправильной речи. в отличие от арго, жаргон в своем оформлении в целом отталкивается от языка, являясь как бы социальным диалектом определенной возрастной общности людей или «профессиональной» корпорации. в отличие от территориальных диалектов, жаргон не обладает собственной фонетической и грамматической системой. примерами могут быть студенческий и школьный жаргон.лексика жаргона строится на базе языка путем переосмысления, метафоризации, звукового искажения.жаргон включает «арготическую» часть (т.е. профессиональную лексику, связанную с общим занятием, деятельностью) и «общебытовой словарь» (экспрессивная лексика обиходно- бытового общения). слова и выражения жаргонной речи, используемые за пределами жаргона, называются жаргонизмами. жаргонизмы как элементы социально- стилевых разновидностей речи используются в языке художественной для реалистического изображения различных социальных групп и категорий людей, а также в характерологических и стилистических целях при художественных переводах иноязычных авторов.

-- на яке кіно беремо білети. які фільми тобі подобаються?  

--я так люблю комедії, що тільки б їх і дивилася.а ти?

--міні також подобаються комедії.

--ну тоді бери квитки на якусь комедію.

--гаразд.

--дайте два квитки.

--міста ,щоб були де?

--перший ряд.

--приємного перегляду.