Есе на тему "кордони мови ніколи не збігаються з географією"

багато хто любить літо, дехто весну ,осінь. це зрозуміло. навесні все прикодиється, щодня стає дедалі тепліше.

розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи. мало хто любить зиму. я люблю, за її красу. так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! багато свят припало саме на зимові канікули. а новий рік! хіба є такі, хто не любить це свято? у кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки. я дуже люблю зиму!

розум це є знання.  знання це скарб кожного з нас і нікто не оже їх у нас забрати розуму можна лише навчитися, позичити або забрати розум так як і знання не можна забрати.

лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гостра шабля ріжить  тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

всі ми - українці. україна – це наша батьківщина. в багатьох родинах шанують своє коріння і свою батьківщину. дбайливо зберігають старі фотографії, сімейні реліквії, ікони. зберігаються музичні записи української музики, чудесних українських пісень, національні традиції, національний одяг і атрибутика. але в багатьох сім'ях чоловік і жінка мають різні національності . і тоді в таких родинах саме від батьків дітям і онукам основи національної культури.