п'ятдесят сім мільйонів сімсот сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят два провідміняти в усіх відмінках​

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

- квітуча папороть;

- неякісний шампунь;

- високий насип;

- болючий мозоль;

- дідусевий рояль;

- минулорічний перепис;

- довготривалий нежить;

- пошкоджена емаль;

- витончений тюль;

- темний тунель;

- чудесний какаду;

- небезпечна цеце.

на мою думку, щастя це широке розуміння. але для мене щастя - це моя родина та , друзі, які   завжди поруч, підтримають мене в   складний для мене час. це ті теплі слова, які щоразу каже мама дивлячись на мене любий мій синочок - ти моє щастя.здроровя моїх рідних, близьких мені людей. з усьго написаного, я мог зробити один і головний   висновок , щастя- це життя і все, що воно нам дає.