1) Простий дієслівний; А. Як я можу розбить свою мрію! (Б. Сосюра) 2) іменний складений; Б. У двір швидко вийшов якийсь дядько 3) простий дієслівний, В. Ось і канікули! виражений фразеоло- 4) дієслівний складений .Г. Повінь на Дніпрі цього року була грізна гічним зворотом; Д. Штрафи посипались на заробітчан як із рукава

моя улюблена рослина, яка квітує влітку-ромашка.

у неї тоненьке стебельце, зелені листочки. у ромашки білі-білі пелюстки.

ця ніжна квіточка має жовту, мов сонечко серединку. ромашка подобається навіть метеликам. всі хто дивиться на неї не може відірвати очей від такої

краси.

ромашка-дуже чудова бережіть її!

безмежна сила книги. без неї людина слiпа. книга вiдкриває перед людьми великий свiт. протягом усього жиiття ми звертаємося до книжки. згадайте свою улюблену першу книжечку, коли ще ви були зовсiм малень-кими i не вмiли читати, а вже iз задоволенням розглядали малюнки, впiзнавали улюблених героїв, складали про них цiкавi iсторiї.

і коли вже навчилися читати,— масте змогу самi поринути у захоплюючий свiт книг. тому, що книги — вашi друзi. вони здатнi викликати великi почуття, глибокі переживання.

— як ви думаєте, чи завжди iснували книги?

— давним-давно книг не було на землi, люди не вмiли ні читати, нi писати. а для того, щоб передавати iнформацiю, вони малювали малюнки на стiнах печер. пізніше люди почали писати на глинi, яку потiм сушили та випалювали на вогнi. проте, такi «книжки» були дуже важкими i незручними. згодом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкiри. на виготовлення такої книги потрiбнi були шкури з цiлої череди телят. тому такi книги були дуже дорогими i їх могли собi купити тiльки багатi люди. отже, потрiбно було шукати дешевий та простий матерiал для книг.

в африцi вздовж рiчок є густi заростi болотяної рослини папiрусу. спочатку його використовували лише на будiвництвi. а згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папiр. вiдтодi з’явилися сувої з папiрусу. писати на них було зручно, але через декiлька років такий сувiй ламався та розсипався.

справжнiй папiр, на якому пишуть i сьогоднi, люди навчилися виготовляти двi тисячi рокiв тому. першi книги були рукописними, тому одну книжку часом писали по кiлька рокiв.

за часiв київськоi русi князь володимир святославович вiдкривав школи, спецiальнi майстернi, де переписували книги. а за часiв князя ярослава мудрого у києві при софiївському соборi була заснована перша у київськiй русi бiблiотека.

у хiii столiттi в європi навчилися виготовляти папiр. в серединixiv  столiтгя в нiмеччинi запрацював перший  у європi друкарський верстат майстра йоганна гутенберга. вiдтодi друкарнi з’явилися в iнших країнах.

першодрукарем в українi був іван федоров. за своє життя вiн видрукував лише кiлька книжок. серед яких є i перший слов’янський «буквар».

ось така iсторiя виникнення книги. тепер книга — всюди поруч iз нами. вона — ваш друг i порадник.

радiсно- весело,несумно

довго- нешвидко,тривало,некоротко

ясно- яскраво, свiтло

я згодна з цим прислів`ям.

адже якщо ти хоч один раз збрехав це тягне за собою великі наслідки.ти напевно думаєш що ніхто не помітить і все буде добре,ти збрехав,тобі повірили.і тому ми починаємо брехати людям все більше і більше. але це буде тривати не довго.одного разу хтось помітить недорозуміння у твоїх словах,і в цей момент ти не зможеш вже викрутитись.люди, які тобі вірили почнуть тебе зневажати. а якщо це будуть дуже близькі тобі люди ,тобі ж буде погано в душі,чи не так? за цю брехню ти ще довго будеш себе корити,але назад все вже не

    отже,люди ,перш ніж збрехати подумайте, а чи справді це потрібно? адже дійсно "маленька неправда тягне за собою велику брехню"!