літо — найтепліша пора року.все потопає в темнозеленому листі садів, лісів і парків.удень часто теплий вітер гонить пил, розпечена земля віддає додаткове тепло.на синьому безмежному небі навряд можна помітити хмару. сильне сонце посилає свої всепроникаючі промені на землю. на відкритій місцевості нелегко витримати спеку.тоді шукають тінь, де можна сховатися. через тривалу спеку як люди, так і природа. яке ж настає полегшення, коли починається гроза. спочатку на небі збираються темні хмари, потім блискає блискавка і удалині гримить гром. наближається гроза.спочатку перші рідкі великі краплі, а потім починається дощ. при відповідних обставинах сильний дощ ється градом. ллє як з цебра. при цьому хлібні поля й фруктові садки. звичайно чекають на тихий дощ, який іде годинами безперервно. потім знову світить сонце, усе росте та квітне.зі словом «літо» пов’язаний час канікул і відпусток.дехто їде до моря, щоб загоріти й засмаглими повернутися додому.інші мріють про плавання, водні ігри, катання на човні.є люди, які проводять вільний час на березі річки.і за все це я вдячна літу.наприкінці серпня ночі стають прохолоднішими та довшими.починається час збирання врожаю хліба, овочів і фруктів.літо говорить нам «прощай», на порозі стоїть осінь.
Ответ дал: Гость
найбільше мені подобається розмовляти з мамою. я дуже люблю її цікаві розповіді, адже вона дуже досвідчена, багато мандрувала. моя мама це також моя подруга. вона завжди дасть пораду,підтримає у важку хвилину.
в її розповідях є багато повчального та корисного.я не знаю більш такої людини як моя матуся.
Ответ дал: Гость
не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння боже, колиска людства, втілення краси i добра. з перших кроків людини на землі вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!
Популярные вопросы