Скласти два речення так щоб у першому слово БУВАЄ виступало вставним а в другому- головним членом

якщо б я був чарівником, всю землю зробив би зеленої: дерева, луки, квіти, а зиму залишив би білою-білою. і в цьому красивому світі не було б бідних, злих, поганих людей. я всім дарував би здоров'я, гроші і тоді люди стали б добрими, чуйними, чуйними. а головне - зробив би так, щоб всі мертві встали з могил і без чарів стали б найкращими, тому що ті люди, які потрапили в пекло, дізналися б про страждання грішників на том світлі. от якщо я був би чарівником, то одним рухом руки стер би з лиця землі наркотики, алкоголь, сигарети, а замість них посадив би фруктові сади, щоб діти вдосталь наїдалися вітамінами, пили б завжди натуральні соки і росли б сильними і розумними. багато хто не вірить в загробне життя - я дивуюся таким. як можна думати, що людина зникає назавжди що завжди вірте богові, читайте біблію, не пийте, не паліть, бідним. тоді наше життя буде райської без чарів. здійсняться всі бажання і на цьому світі, і на том!

здоровя за грощі не купиш! їж корисні продукти, займайся спортом, не дивися багато телевізору! бережи своя !

з давніх поколінь в моїй сімї існували різноманітні звичаї.і я хочу розповісти про наші звичаї які ми виконуємо на свят вечір 6 січня. з самого ранку мама готує 12 страв головною стравою є кутя я мамі у приготуванні.мій менший брат тим часом прибирають будинок і йдуть купувати ялинку.коли я з мамою закінчу приготування мама накриває на стіл білосніжну скатертину на якій вишиті снігурі ще нашоб прабабусею і тоді викладає на стіл страви. тато з братом наряджають ялинку на якій починають сіяти святкові гірлянди.ось уже прийшли гості-наша велика і дружня родина.всі сідаємо за стіл і чекаємо коли зійде перша зірка і тільки тоді починаємо куштувати страви.де-не-де чути дзвін вертепників.повсюди колядують діти.'христос народжується'.'славімо його'.ось такі традиції у нас на різдво.

ався навчальний рік. разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. багато людей уже вправилися біля городу. дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на .але одного разу ми поверталися з , йшли дорогою повз городи. анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі олексія не викопана картопля. олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. ми не придавали цьому ніякого значення. а від мами анатолій та данило чули, що олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. у олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. а осінь наступає з вранішніми , а незабаром почнуться дощі та заморозки.ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город олексія, щоб зібрати урожай, однокласнику. так ми і зробили. до нас ще приєдналася мама петрика, яка давала вказівки, радила.працювали ми до темряви. зате вже пізно вечором у двір олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. допоміг нам це на машині батько сергія, бо він шофер.олексій не зрозумів одразу, що діється. але потім йому стало все ясно. на очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.розчулений, він щиро подякував усім нам за та увагу до його сім'ї.