у кімнатах моєї бабусі віри на стінах рушники.а ось цьому рушникові дуже багато років .його ткала ще бабусина мати,коли бабуся йшла заміж.колись в україні не було такої дівчини ,щоб не вміла ткати чи вишивати .вишиває вона й співає .через те й узори на рушниках чи сорочках співаючі: чорні кольори -сумної ведуть,а червоні -веселої.
Ответ дал: Гость
не то осінні води шуміли, збігаючи в дунай, не то вітер бився в заломах провалля.
Ответ дал: Гость
здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.
Популярные вопросы