Помилку в написанні прислівника допущено в рядку

А) тихо-тихесенько, з діда-прадіда, здавна

Б )вряди-годи, анітелень, абикуди

В).віч-на- віч, в цілому, по-турецьки

Г) більш-менш, казна-хто, довкола

Д )по перше, з дня на день, щовечора​

художник намалював казкову осінь чарівним пензлем.

на аркуші паперу почали зявлятися нариси малюнку.

тільки справжній скульптор може створити з гіпсу диво.

підточивши олівець,письменник написав початок дива. 

гарно(працювати як? )працювати,працювати(де? ) на роботі, ну и дальше в этом роде , можэт что и придумаете, но я большэ не знаю!

вот может пригодится

прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? є незмінною.

прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник)

може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий