ЗАВДАННЯ ДО ТВОРУ
1. Визначте основну думку тексту. Відповідь запишіть одним реченням.
2. Яких правил пропонує додержувати автор, щоб запобігати кон-
фліктам? Запишіть їх своїми словами (1–2 речення).
3. Текст розпочинається з питального речення. Яка його роль?
4. Яка частина відсутня в композиції поданого навчального тексту?
Запишіть її назву.
5. Які функціональні стилі мовлення поєднано в тексті?
6. Які слова (вислови) та граматичні форми в тексті безпосередньо
вказують на адресата мовлення? Хто цей адресат? Відповідь за-
пишіть 1–2 реченнями.
7. Яка тема об’єднує абзаци 11, 12, 13? Відповідь запишіть одним
реченням.
8. Прочитайте 9-й абзац. У чому автор вбачає парадокс? Відповідь
запишіть 1–2 реченнями.

Ответы

Ответ дал: Гость

Святий миколай - що ти хочеш отримати в нагороду за добре життя на землі? - запитав го-сподь у миколая, коли після смерті його душа постала перед престолом всевишнього. - нічого не хочу, - відповів миколай, тільки дозволь мені, боже, хоч інколи сходити з неба на землю і відвідувати дітей, яких я дуже сильно люблю. - я знав, що ти про це попросиш. ти зможеш це робити. щороку, в день своїх іменин, сходитимеш на землю. з того часу в ніч з 18-го на 19-те грудня миколай ходить по землі і розносить добрим дітям подарунки. своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх і дуже радіє, коли і дорослі, і діти йому в цьому . ти, звісно, здогадуєшся, що ця розповідь про святого, який своїми молитвами лікує всілякі недуги, є у скрутні хвилини, який оберігає подорожуючих на суші і на морі, відганяє від них біду; про святого, який знайшов своє щастя у тому, щоб служити богові і дарувати радість іншим людям. його знають і шанують в цілому світі, до нього моляться і просять про опіку, йому навіть пишуть листи і запрошу-ють у гості! бо він - святий миколай чудотворець. святий отче миколаю, великий і предивний чудотворче, щиро благаю тебе, поспіши до мене зі своєю поміччю, за-хисти мене й усіх людей від вогню й води, від голоду й пошести, від тяжкої хвороби й несподіваної смерти. хорони мене через ціле моє життя.

Ответ дал: Гость

наступив листопад, у нашому саду. все листя опало. дерева стали голі. листя яке опало ніби утворило килим. похолодало. вийшла у сад погуляти маленька оксанка. дивиться ой, а що з деревами. напевне чаклун зачаклував їхю ой а як що він і мене зачаклує, і побігла до мами. мама вийшла на двір, подивилась і сказала,це не чаклун. просто в наш сад прийшов листопад.

Ответ дал: Гость

зелен клен у саду,

я на зустріч з тобою іду.

дрібен дощик іде.

та куди ж ця стежина веде?

повен різних думок

я іду повз струмок.

ладен зірочку з неба

я дістати для тебе.

Ответ дал: Гость

після того юрко вже не товаришував із сільськими хлопцями. чи то вони не приймали його до свого гурту, чи то, як казав юрко, він не захотів більше з ними знатися. а коли батьки запитували, чому ж тося не приходить, то відповідав, що дуже йому надокучила, і вів її прогнав. що, мовляв, од неї й слова живого не почуєш, а все дивиться й дивиться на тебе, розкривши рота. ще задовго до від'їзду й перед самим від'їздом він бігав до річки, хотів побачити сім'ю дикої качки. але так і не побачив. переконував себе, що каченята вижили, але подалися в інше місце. а коли зладнали чемодани й сідали в машину, щоб їхати на вокзал, то юрко все не хотів сідати. казав, що ліхтарика забув, а коли ліхтарик виявлявся в батьковій кишені, то казав, що ножик десь пропав. усе затягував від'їзд, ждучи, чи не появиться тося. і вона й справді появилась. стала біля своєї хати й дивилась, як вони сі у машину. їй дуже кортіло підійти, але вона не наважувалась. — поклич її,— сказала мати юркові, — а-а,— махнув той рукою й одвернувся, скривившись. — поклич, попрощаєшся. але поки їхав у машині, то тільки про те й думав: він би покликав, але чи підійшла б вона? і, переживаючи болісний сором, був певен, що, мабуть, не підійшла