Тире слід поставити між частинами безсполучникового складного речення (розділові знаки пропущено)
А. Я давню істину увірував глибоко найвища мудрість в високій .
Б. Людина йде до краси творить її цим і відрізняється вона від усього сущого.
В. Пригадаймо золота тиха осінь застеляла жовтим листям княжий Львів .
Г. Любиш їздити люби й сани возити нужна ваша

коли надвечір( обставина) тиша(підмет) облягла(присудок)й закумкають(присудок) кумасі(підмет) у лататті(обставина), я(підмет) між дерев(обставина) розтану(присудок) в темнім(означення) платті(додаток), й рослини(підмет) не зіб(додаток) є моя(означення) нога(додаток).

я дивився на житнє та пшеничне поля, на пахучі квіткові лани, на фруктові сади мого села ( або батьківщини ).

у мене є все необхідне для щастя : люблячі батьки, вірні друзі, міцне здоров"я. 

вулиця на якій я живу,важко знайти на карті нашого міста.

  на перший погляд може здатися,що моя вулиця багато в чому поступається вулицям та проспектам,які є в центрі міста.але на перший погляд,моя вулиця має інші значні та дуже цінні для мене переваги .улітку зеленіють вздовж неї величезні клени,а біля підїздів квітують на охайних клумбах яскраві різномаїтні квіти.

  узимку тут так тихо і затишно,що навіть малеча,граючись у сніжки,спокійно,без страху,вибігає на дорогу,якщо з’явится автомобіль,то зупинится та посигналить,ніби підігруючи дітлахам.

      по цій вулиці,коли я ще був маленьким,мама катала мене на санчатах.нею я в перше пішов до школи.моя вулиця-це мій світ ,в якому мені дуже затишно і комфортно. 

я живу у місті луцьк. це моє рідне місто.щороку він стає все гарнішим. мені дуже подобаеться місто де я живу. у луцьку багато пам"ятників, затишних парків та свіже повітря.  мені дуже подобаеться місто де я живу. луцьк - це місто мого дитинства.