Випишіть іменники, визначте в них рід, число і відмінок.
1. За Ригою над Даугавою зозуля кує неугавно.
2. Я дивлюся на плин води і на хвилі, що грають райдужно.
3. Вітер Райніса віє в лице, мої губи і очі овіює.
4. Прилітають бджоли з Лієпаї, із Курляндії - по нектар, щоб нести його в дальні вулики.

  доброзичливість  -байдужість, неповага, недолюблювання

чесність-підлість

брутальність-делікатність

непривітність-доброду́шність

брехливість-правдивість

-жадібність-щедрість лінощі-працьови́тістьмудрість-тупість ,дурість

                                                                            дружба.

    сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.

- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди   один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!

марина пiшла на ковзанку.там вона побачила хлопчикiв.вони грали у хокей.iм дозволили гуляти дуже довго поки не стемнiэ.хлопчики випадкова шайбою вдарили марину.вона впала i заплакала.хлопцi поросили в неi пробачення.та маринка була дуже доброю дiвчинкою та пробачила iх.вона запропонувала iм з нею покататися на ковзанцi.хлопчики були з нею згоднi.а потiм вони всi гралися у снiжки та лiпили снiгову бабу.

-- мені не подобається, як ти себе поводиш!

-- а що я роблю не так?

-- ти говориш образливі слова, нецензурні вирази.

-- і що?

-- як що? як на мене це неподобство!

-- ну добре, я більше не буду.

-- я вже тобі не вірю.

-- чесно, я обіцяю.

-- ну добре, але це в останнє, я тобі вірю на словл, зрозумів?

-- так, такого більше не !

-- ну добре.