Ніби у вінку що це таке- порівняння, епітет, персоніфікація.​

ми живемо щоб творити.кожна людина залишае після себе слід.хтось виростить дерево і зробить гарний сад,хтосьнапише пісню яка в будущем стане гімном,а хтось навіть народить і виросте сина який буде героем.ось в чому сенс !

влітку я люблю гуляти біля річки особливо зранку. тому що мені дуже подобається спостерігати за хвилями які утворюються на воді. а коли починає сходити сонце вони наповнюються яскравим блиском і тоді особливо чарують своєю красою.мені до вподоби ступати босими ногами по піску біля річки коли хвилі води омивають пісок.

зранку до річки прилітають чайки полювати на рибу ходять по березі річки залишаючи свої сліди на піску.а ще біля річки є велика гірка із піску де ластівки влаштовують собі гнізда.я люблю спостерігати за ними.але найбільше мені подобається і ввідавати рубу птахами та часто мені стає жаль зловленої рибки і я її з радістю відпускаю а вона мені дякую і на прощання махає по воді хвостиком. 

гостинність - це турбота, виявлена по відношенню до гостя, або до клієнта (в кафе чи ресторані)

у нашому дворі росте багато дерев. великі і малі, крислаті і тоненькі, могутні і тендітні. та більш за все мою увагу   є ніжна березка. на дворі зима, а вона, така маленька і непомітна, відчайдушно боретья з холодом. поерпи маленька, скоро прийде весна і станеш ти знов красунею. адже всім відомо, як змінюються берези навесні. гілочки вкриваються свіженькими листочками, гарно відтіняючи білий тендітний стовбур. зявляються нові тендітні сережки, якими все дерево вкривається, неначе чудовими коштовностями. і почнуть до дерева прилітати пташки, доповнюючи своїм весняним співом чудове творіння весни. так, березочко, скоро будеш ти красунею. але зараз зима, тож потерпи..