Твыр переказ 6 клас "хлыб найбыльше багатство "

  хліб — геніальний витвір людства.кожна епоха дає свої поняття про цінності. для епохи середньовіччяхарактерне матеріальне збагачення, для епохи відродження — духовнезростання, для епохи сорокових років xx століття — завоювання і за_гарбання. з цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводитидокази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твер_дження, що найбільше багатство — хліб.коли хліба обмаль — його не може замінити ні золото, ні інші кош_товності. матеріальні блага нічого не варті, коли голодні їх виробники.звернімося до історії: радянський союз у 1933 році продавав хліб зазолото, коли україна гинула від голодомору. недаремно старі люди такізаощадливі, бо вони пережили це страхіття. моя бабуся, даруючи мамісвою каблучку, застерігала: «бережи, може колись за неї виміняєш шма_ток хліба». у роки великої вітчизняної моя бабуся ходила на село вимі_нювати продукти за речі. а у 1947 році, коли в місті відмінили хлібні кар_тки, село вимирало від голоду. божевільні від голоду люди здатні були навбивство заради шматка хліба.одного разу в музеї я бачив шматочок блокадного хліба, одноденнунорму ленінградця. я вжахнувся від побаченого, бо той сіро_коричневийшматочок швидше нагадував землю, змішану з половою, ніж хліб.пригадую фільм, побачений у дитинстві. ішлося про дореволюційнесело: господиня крає хліб, наділяє ним усю родину, а крихти змітає у до_лоню і їсть. але були часи, коли хлібом не дорожили ні в місті, ні в селі.тоді він був дешевим. ним годували худобу, він лежав на смітниках. цежахливо, коли хліб не шанують у місті, але ще більш жахливо, коли нешанують у селі. мене дивує, як хлібороб може не цінувати хліб! народнамудрість навчає нас: «хліб — усьому голова», «є хліб — буде й пісня».і дійсно, без хліба не буває смачною найвишуканіша страва, а пісню за_водить лише сита людина.хліб — це геніальний витвір людини, у якого немає конкурентів.хліб — це святиня. не даремно хлібом і сіллю зустрічають бажаних гос_тей, хлібом_сіллю благословляють матері своїх дітей. і це не тому, що хлібі сіль — основні продукти, а тому що це уособлення рідної землі, символ праці і надії на майбутнє. хліб — це міра совісті і людяності.

 

добре ім’я і честь  — найцінніші скарби на землі. їх  не можна купити навіть за великі скарби. вони  здобувається тільки чесним життям. коли народжується дитина, їй ім*я. вона  все життя повинна жити чесно, гідно i красиво, пам'ятаючи своє ім'я і не заплямовувати його поганими вчинками. прислів'я : «добре ім'я краще за багатство» говорить само за себе – ніяке багатство не може бути краще за добре ім'я людини. а добре ім'я людини – це її добрі справи, вчинки .