Пошир речення другорядними членами. Роман грається. Руслана грає.​

як у нашій родині святкують різдво (українознавча змістова лінія)  україна здавна вирізнялася силою віри у бога і масштабністю релігійних святкувань.  ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух різдвяних свят. якось старий сусід розповів, що час народження спасителя приблизно п'ять тисяч років від створення світу. тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження христа.  різдво христове православною церквою святкується сьомого січня. в україні це свято набуло суто родинного характеру. у такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. уся родина активно готується до ушановування такої визначної події.  у святвечір до святкового столу дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. але найбільше різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.

у магазині:

-доброго дня! дайте мені будь ласка гречку та шоколадку!

-шоколад з яким смаком?

-давайте на ваш смак.

-ще щось?

-ще дайте мені пачку сирників.

-візьміть, будь-ласка.

-і ще дайте будь ласка молока.

-карточка знижки знайдеться?

-так.ось візьміть.

-з вас 32 гривні 75 копійок. 

-ось візьміть. дякую. до побачення.

-дякую вам за покупку. бувайте

у бабусі на городі росло дуже багато колючої кропиви. "де ж стільки трави набралося? " - сказала мати, вийшовши у поле. сашко пішов пасти корови, але забув свою їжу вдома. у лісі біля міста завжди було багато вовків. ворони літали коло будинку і лякала дітей своїм виглядом.трава вкрила поле аж до самої річки, наче ковдрою. кропива була така колюча, що дід панас не зміг до неї доторкнутися. вогні в хаті горіли до пізньої ночі. вогонь спалахнув так швидко, що люди не змогли навіть забрати своїх речей.

сипляться сутінки в тишу ніде ні звуку. над селом запахло сіном і спокоєм. натруджені мешканці розійшлись по маленьких чепурних хатках.натомлені денною працею затихають на гілках пташки. ані звуку. ніщо не нарушить цієї величної тиші, ніщо не зіпсує цього манівливого спокою. тільки завтра, коли проснуться перші птахи, коли роса зникатиме з листя, а сонечко всміхатиметься у вікно білої хатинки звуки почнуть оживати, розгалуджуючись по селі дзвінкою хвилею. та все село підхватить ці звуки, які залунають чудовою піснею з малювничою назвою - а зараз тиша.