Укажіть рядок словосполусень, у кожному з яких форма залежного слова вжита правильно.
А. хворий грипом, зрадити товаришам.
Б. докласти зусиль, дійти висновку.
В. зазнати шкоду, одружитися на Ользі.
Г. завдати біль, опанувати мовою.

шкільний, пришкільний

робітник, робітничий

східці, прихід

гірняк, гірський

нірка,

зірки, зірковий

-чи помітив ти,що з кожним роком твоє життя все більше пов"язується з мовою?

-може й не помітив

-до мови ти звик тому й не звертаєш на це уваги.

-так я розумію ,коли мені було 3-4 роки я постійно запитував як називається той чи інший предмет з чого він.

-от бачиш,а коли ти неправильно вимовляв якесь слово,тебе виправляли.

-тобто з старших я поступово вивчав мову,оволодівав мовленням?

-так звичайно,щомісяця,щодня в літературну мову приходить багато слів,але ми цього не помічаємо.це слова що називають предмети та явища ,які з"являються у нашому житті.

-завдяки цьому мова постійно поповнюється,збагачується новими словами,розвивається,але залишається зрозумілою.

-так і полічити їх ніхто незможе.

 

 

 

 

можеш сама

1)сьогодні я допізна робила уроки, не стуливши очей.

2)на екскурсії ми милувалися крає карпат ,не стуливши очей.

                                                                            дружба.

 

    біля нашого будинку росте горобина.давно вона росте. я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. стара вона та розлога.до неї часто прилітають птахи.щось щебечуть , розказують їй

    сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.

- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди   один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!