Діалог з друзями про бережне ставлення до природи.

Росте край дороги стара-престара тополя. Восени i взимку тривожно шумлять ii голi вiти. Весною вкриваэться вона зеленим листом.

 - Скажи, дiдусю, скiльки рокiв нашiй тополi. Хто ii посадив?

 - Хороша людина посадила цю тополю. Хлопчиком я грався пiд нею. Твоя мама з подружками плела вiнки. Тепер i ти граэшся в ii тiнистому затишку. 

страх у своєму житті відчуває кожна людина: за рідних,за себе,перед чимось новим,але не можна цьому почуттю давати волю і опанувати собою.якщо ми будеме постійно себе налаштовувати на негаразди,боятись усього і страшитись,то це може до психичного розладу,коли вже будеш боятись навіть своєї тіні. 

  потрібно бути більш позитивними,думати про краще, з певністю йти вперед.тоді і страхи відступлять,а шлях здасться більш легким.  

1.фарби осіннього лісу мені довподоби.

2.поступила пропозиція позакривати вікна й двері, бо піднявся сильний вітер.

3.щоб не вскочити в халепу,не роби вигляд ніби нічого не розумієш, бо через пару днів їхні відношення покращаться.

4.саме цікаве,що було на виставці - це вироби з кераміки.