Зробіть морфологічний розбір прислівника.

У ХІХ ст. посуд частіше почали прикрашати гутним декором (скляними джутами розетками медальйонами-печатками дрібним битим склом тощо).

я дуже люблю мою вулицю,назва якоi-блюхера.вулиця блюхера названа   на честь видатного радянського вiйскового василя костянтиновича блюхера.

нещодавно тут побудували парк: там  э дитячий майданчик,де ми завжди граэмось iз друзями,а щекожний вечip гуляэмо з батьками. на нашiй вулицi також э й рiзноманiтнi магазини.дуже багато дерев та рослин.

приходте до насна вулицю блюхера!  

  зрада. перехід на бік ворога; порушення вірності в коханні, дружбі; відмова від своїх переконань, поглядів тощо: зрада батьківщини, чорна зрада, обвинувачення в зраді.                 зрадництво. поведінка, вчинки зрадника. в тиші клацали затвори. здавалося, ще мить – і вчиниться така ганьба зрадництва й мерзоти, що її не змити вже нічим повік (о.довженко).                 зрадливість, -вості, ор. -вістю. властивість зрадливого. думка про зрадливість похвали від ворога стає найблискучішою з його думок (в.собко).

мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. мова - це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам'ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу. олесь гончар

людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови. павло мовчан

хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм'я людини. й. г. гердер

рiдна мова на чужинi ще милiшою стає. павло грабовський

мова - це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною. кiндрат крапива

від   радощів у мене з"явилися сльбози на очах. за дверима стояла тиша.   її вуста були солодкі від соку кавуна. твоїх хитрощів було достатньо для одного разу. ніколи не наступай на граблі.