видатний ійський письменник чарльз діккенс у своїх творах наголошував на тому, що кожна людина неодмінно повинна мати почуття власної гідності. саме людська гідність дає кожному з нас усвідомлення своєї особистості, потрібності людям. це гордість за власні благородні вчинки, правдивість та чесність, вміння протистояти безчестю та аморальності. у своєму романі «домбі та син» автор розмірковує про людську гідність, про те, як вона випробовується в різних життєвих ситуаціях. малюючи свого героя на початку роману, чарльз діккенс підкреслює, що містер домбі «мав занадто суворий і пихатий вигляд». ця бундючність не має нічого спільного зі справді людською гідністю, тим паче, що до своєї дружини він ставится холодно, а дочку флоренс зневажає, бо, як дівчинка, вона не зможе сприяти розвитку фірми «домбі та син». нарешті народжується довгоочікуваний спадкоємець поль. його мати після пологів помирає. містер домбі радіє, що в нього нарешті з’явився син, бо тільки він міг виконати «своє призначення», адже «земля була створена для домбі і сина». містер домбі не прагнув до людей, бо зневажав їх, залишаючись самотнім. дружбу, любов та інші людські цінності він замінив для себе грішми. але хіба в цьому є хоч крапля справжньої людської гідності? звичайно, що ні, це душевна черствість, егоїзм, жорстоке недовір’я до людей, прагнення бути вищим за них, володарювати над ними.
Популярные вопросы