1. Під кущем б'є, виблискуючи проти сонця, джерельце. 2. Вода не
вирує, а витікає лагідно й тече отак цілий рік, утворюючи понад
дорогою маленький струмочок. 3. Коло самого джерельця люди
викопали невеличку копаночку. 4. Кожен, ідучи в степ чи
Повертаючись зі степу, спиниться край неї, присяде й припаде
до свіжої водиці.
1. Випишіть непохідні та похідні прийменники у дві колонки.
2. Випишіть однорідні члени речення, поєднані сурядними
сполучниками, укажіть номер речення, з якого їх виписали.
3. Зробіть синтаксичний розбір першого речення, над кожним
словом запишіть, якою частиною мови воно

всюди добре, а вдома найкраще!

люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. але не завжди вони залишалися жити на чужині. не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не всього життя. багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.

і досі існує така міра   покарання, як вигнання.

навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.

когда человеку нечем заняться, то он придумывает всякие забавы, от которых потом и сам может пострадать. мальчишки лазают по заборам, взрывают петарды, а потом в больницы с переломами и ожогами. а вот если у человека есть любимое хобби, то он от этого становится и здоровее и богаче. сами подумайте, вот если человек не умеет и не хочет работать, он ведь будет нищим. а человек, у которого есть призвание к чему-либо, всегда сможет заработать себе на жизнь.  я люблю шить вместе с моей мамой. глядя на нее, я тоже учусь этому ремеслу. мама аккуратно складывает половинки ткани, сметывает их вручную, а потом сшивает на швейной машине. строчка получается ровной, без зигзагов и отклонений. потом мама берет утюг и отпаривает шов.  мама шьет быстро, потому что машина у нас электрическая. через день-два я уже хожу в новой юбке или жилете. мама учит меня шить. правда, у меня еще не хорошо получается, но я стараюсь. если шов неровный, я порю его и строчу заново. мама говорит, что навык приходит с практикой, вот я и практикуюсь.  я не только учусь шить, но и конструирую модели платьев и костюмов для своих кукол. в результате они почти все в модных нарядах сидят на полках и радуют глаз. надеюсь, что когда я научусь шить так же хорошо и быстро, как мама, то я смогу эти наряды сшить и для себя. а может быть, мне повезет и я стану знаменитым модельером, и буду шить уже не для кукол, а для настоящих людей. но для этого надо много тренироваться и много заниматься конструированием моделей. но это, хотя и трудоемкая, но интересная работа.

навесні берези практично також, як і в інший час року. гілки у них ростуть високо (у зрілих стовбурів) і вони показують свою відмінність - білі стовбури з чорними смужками від розтріскалася кори. однак восени береза ​​- золота від жовтого листя на ній, взимку - на ній зовсім листя вже нема, а лише порожні гілки, а ось навесні береза ​​зачаровує своїми сережками і зеленим листям. нирки розпускаються і дрібні листочки так і просяться назовні. з розтріскалася кори тече сік - березовий - трохи солодкуватий від смаку дерева. береза ​​немов плаче від зустрічі з весною - так вона її зустрічає.