Речення у якому словосполучення рідна домівка виступає у ролі звертання.

1.мова--така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть усього того, чим він відрізняється від інших людей.

2.той, хто незнає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

3.народ--без мови це обома,

народ--без мови--не народ.

так, може. такі дієслова називаються безособовими. наприклад, темніє, вечоріє, щастить, віє,

у нього довгий нic

може вiн дicтати кокос

закусити десятком груш

i сам собi влаштувати душ

я вважаю, що бути відомим -- це великий тягар, який зобов"язує, стримано себе вести, не розмовляти з кожним, піклуватися про свій імідж))