Будова слова вкривають

Ну типо слова кричат понятно

ільки в ній таємничого? у кожної людини- свій внутрішній неповторний світ, у який вона вміщує думки й переконання, надії і секрети."ти знаєш, що ти людина? "- запитує василь симоненко у кожного із нас.що ми вміщуємо у значенно цього слова? з одного боку це- біологічна істота, здатна мислити, і водночас-комплекс усіх якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота, одним словом- душа.

у кожного з нас є своє бачення того. якою має бути справжня людина.для одних вона- взірець порядності і доброти,ідеал других-та. що маєкупу грошей,треті скажуть, що особа, що вміє говорити і думати, пересуватися на двох-це вже людина.а я вважаю, що від тварини нас відрізняє людяність.і в нашому суспільстві існують певні закони моралі й честі.і щоб називатися людиною, мати душу, як криницю чистої води, треба бути добрим, чесним ,справедливим. милосердним, любити ближнього, приходити в потрібну хвилину на .

укрвїнська поетеса ліна костенко назвала душу" єдиною на землі державою".я впевнена, що лише з чистими. як джерельна водя, сумлінням, добротою, щирістю ми зможемо збудувати найміцнішу у світі державу- людську душу!

“дружба — главное чудо всегда, сто открытий для всех нас таящее. и любая беда — не беда, если рядом друзья настоящие! ”

в дружном коллективе видят не только и не столько недостатки, а главное, видят достоинства друг друга.

давайте поучимся замечать хорошее (положительное) у своих одноклассников. а вам в этом “волшебный стул”.

на “волшебный стул” приглашается один из участников игры: как только он садится, “высвечиваются” и становятся очевидными только все его достоинства; присутствующие рассказывают о том, что видят их глаза: называют качества (умный, добрый, ; поведенческие характеристики (он всегда , к нему можно обратиться с ; говорят о внешних достоинствах, например: красивые волосы.

(“волшебный стул” позволяет говорить о товарище как бы со стороны, придает элемент таинственности игре, на ребенка смотрят как бы впервые.

эти детям обрести уверенность в себе, позволяют осознать себя как носителя достоинств, изменяют положение ребенка в классе, переориентируют внимание детей с “недостатков” на “достоинства”).