Записати сполучення слів з прийменниками у два стовпчики: у перший – із похідними прийменниками, у другий – із непохідними.
Наді мною, коло лісу, з-поміж людей, з гори, протягом року, понад лісами, згідно з наказом, о сьомій годині, незалежно від погоди, край дороги, біля столу, на дошці, під землею, без нас.
Визначити, від яких частин мови утворилися похідні прийменники.

до п`ятидесяти додати шіснадцять і отримаємо суму шісдесят шість

тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде. дарма ніколи нічого не дістається.щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш  на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду. кожна людина повинна знати,що без праці немає життя.

я дуже люблю наш кабінет біології, який не схожий на інші навчальні кабінети в школі. у ньому люблять займатися багато хлопців, тому що там дуже цікаво. розташований кабінет на четвертому поверсі. перед ним - наче невеликий казковий ліс. на деревах сидять птахи, білки. вовк, вишкіривши зуби, дивиться прямо тобі в очі. ніяк не звикнеш до того, що це опудало, - такий він страшний. проходжу далі і опиняюся в самому кабінеті. стоять, як і в інших кабінетах, столи, стільці, на стіні - велика коричнева дошка. але як незвично і приємно бачити поруч з ними безліч квітів, рослин і акваріумів з рибками! квіти стоять скрізь; на підвіконнях, на поличках, на підлозі, на шафах. акваріуми підводними замками, навколо яких тихо колишуться водорості. є у нашому кабінеті і лаборантська. у ній зберігаються макети, мікроскопи, наочні посібники. за столиком можна подивитися журнали, газети. дуже цікаво ближче роздивитися заспіртованпих тварин, опудала птахів, розглянути колекції, гербарії, поговорити про це з учителькою біології. вона так захоплююче проводить уроки в своєму кабінеті! з нього не хочеться йти, виникає бажання краще вчитися і побільше довідатися про тварин, птахів, комах та рослини.

авжеж, я підтримую цю думку, адже справжній друг — це людина, якій беззастережно довіряють і на яку завжди можна покластися. в основі справжньої дружби — неписаний «кодекс», який стверджує необхідність відвертості, щирості й безкорисливості.

чи є актуальними віддані дружні взаємини сьогодні, коли людям бракує часу для спілкування, чи не замінюються вони приятельськими — заснованими на спільності справ і відпочинку? звісно, час вносить певні корективи, однак дружба і любов завжди залишатимуться найвищими цінностями, адже вони емоційно збагачують життя, наповнюють його радістю взаєморозуміння.

отже, друзів, на відміну від батьків чи батьківщини, ми можемо собі вибирати. ними стають тільки люди, близькі по духу, за своїми на життя, ті, хто уміє віддавати, не чекаючи і не вимагаючи нічого натомість, прощати недоліки. правду кажуть: щоб людину пізнати, треба друзів її знати.