Знайдіть речення з підрядним означальним

в) Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.
г) І неначе ще й досі я чув, як в акаціях вітер шумить.
а) Бліде небо мигтить зірами до блакиті, що оповила степову далечінь.
б) Люблю слухати, як гудуть бджоли.

книга – одне з найбільших див, джерело знань для школяра, студента, кожної людини книги відкривають нам світ, уявити минуле, заглянути в майбутнє.   любов до книги починається з дитинства і продовжується все життя. недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить, хто багато читає, той багато знає.   скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? цього ніхто не знає. читати потрібно все життя.  .

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.

рання весна

березнь. у перші дні цього місяця, як правило, ще морозно і сніжно. але то був справжній весняний день: сонечко світило яскраво, ласкаво торкалося мого обличчя своїми теплими промінцями. в такий день слід обов"язково сходити до парку. я так і зробила.

усюди було ще вогко і виднілися залишки брудного снігу, але це не заважало усім жителям парку радіти ранній весні. там синичка вже оголошує всім про тепло, там сорока вже вигріває боки на сонці йшла по вузькій стежці і раптом почула, як хтось шурхотить над моєю головою. я підняла погляд і була здивована, побачивши маленьку пухнасту жительку парку, що сиділа на зеленій сосні і з цікавістю на мене дивилася. було дивним, що вона мене не злякалася. на щастя у мене у кишеньці був маленький горішок, що залишився після мого сніданку. мама завжди говрили: "горіхи - це твій розум! ".

"будь розумницею! " - сказала я маленькій споглядачці, і дала горішок рудій білочці.

ось таку я мала пригоду одного весняного дня.

але потрібно докладати багато зусиль щоб зберегти природу.не забруднювати річки,не вирубувати ліси, не винищувати рідкісних тварин.                                                                                       якщо чесно я так і написав