я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку холоднечу."
я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала."
виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! "
Ответ дал: Гость
поете-іменник,ніяк не підкреслюється,бо звертання.
прийшла осінь. птахи відлітають у теплі краї. все частіше йдуть дощі. все змінилося навкруги. дерева перевдяглися в різнокольорове листя. осінь багата на фарби. тут розпласталися по паркану червоні лапи вінограду з фіолетовими . жовто-зелена горобина з яскраво-червоними гронами стоїть в очікуванні птахів, що прилетять поласуватися ними.. лише ялинки та сосни залишаються зеленими. вони ніби не відчувають, що прийшли останні теплі дні.
багата осінь на барви та врожай. я дуже люблю ранню осінь.
Популярные вопросы