Портретний нарис у публіцистичному стилі Козака Сірко

особиста гігієна річ делікатна. а чистити зуби це одне із щоденних завдань кожної людини . бо саме від твоїх зубів іноді може залежати перше враження про тебе.також від стану зубів залежить стан всього організму, люди які не за зубами придбають собі кишково-шлункові хвороби та серцево-судинні захворювання. я щодня за своєю ротовою порожниною. а саме чищу зуби і полощу рота. я вважаю це потрібним задля того щоб не було карієсу. декотрі вважають що чистити зуби треба 3-чі на день , а декотрі 2-чі. я відношуся до тих людей які чистять зуби 2-чі,а після їжі полощу, але це відбувається незавжди , бо коли ти у школі погодьтеся не зручно бігти додому і чистити зуби! запам'ятайте про те що наше здоров'я залежить тільки від нас , і крім нас про нього більше ніхто не подбає. отже можна зробити висновок що доглядати за ротовою порожниною є не менш важливим ніж пити або приймати їжу.

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! " 

святість(св*ат*іст*)8б.7зв.

с(с)-приголосний,дзвінкий,твердий

в(в)-приголосний,дзвінкий,м*який

я(а)-голосний,наголошений

т(т)-приг.глух.м*як.

і(і)-гол.ненаг.

с(с)-приг.дзвін.тв.

т(т)-приг.глух.м*як. 

здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.