Накреслити схему 52 бала!

речення.
Доки ми посипаємо сіємо-віємо та викрикуєм свою колядницьку хвалу
цій хаті і сімейству її із покутя з-під рушника весь час дивиться на нас на
дошці мальована Пречиста Матір з Немовлям дивиться уважно й
доброзичливо вона оцінює наші завзяті старання та нашу чемність бо ж
посипали ми тільки житом-пшеницею а головне від душі повними жменями
той зичливий іконний погляд з-під рушника почуваємо й тоді коли
відкричавшись та ждучи дарунків ще якийсь час топчемося біля порога
весело розбурханим після співу юрмиськом а жінка з німбом довкруг голови
по-материнськи озирає кожного з нас. ( О. Гончар.)

я дуже хочу стати дезайнером ! це цікава та недзвичайна професія.дезайн одягу я можу вигадати сама,який захочу.дезайнером не кожен може стати.ця професія мені подобаеться тим, що в ній что-то)ось чому вона мені

эта пословица означает, мы сами творцы своей судьбы, своего счастья. не нужно ждать, не нужно лениться, нужно бороться и пробиваться, ведь кроме тебя никому не нужно твое будущее. а хорошее будущее нужно каждому, в том числе и тебе! человек должен сам решить,кем он хочет стать и что для этого нужно сделать. мы “ковалі  свого щастя”, мы творцы своей судьбы, творцы своей обители , мы художники, которые разукрашивают мир своими красками.

підмет - галявина, присудок - була.

означення - як райдужне око(порівняльний зворот); старого.

додаток - лісу.

розповідне, неокл., двоскл., просте, пошир., не ускл.

зимовий сад може сильно надихати. можна побачити, як відзеркалюють білі сніжинки. дерева вкрив білий сніг і холодний іній. беззвучно стоїть віддалік посередині саду сонний дуб. сонячне проміння вже не попадає на землю і не гріє її від морозу. безцінна   коштовність саду калина. ввечері вже стає темно і вже не побачиш, як віддає тобі свою красу   зимой сад.

думаю так! незнаю может і подругому.