Написати есе на тему ''Таке століття - навіть зрячі йдуть наосліп'' (Ліна Костенко)​

восени калиновий кущ дуже гарний. в нього зелені листочки.калинові плоди червоні ягоди. вони кислі.

вавилонська вежа(або зикурат етемененке) — одна з найграндіозіших споруд стародавнього вавілону, символ сум'яття і безладу.за стародавньою біблейською легендою[1], понад чотири тисячі років тому всі люди жили в месопотамії, тобто в басейні річок тигра і євфрата, і розмовляли однією мовою. оскільки земля цих місць була дуже плідна, то люди жили багато. від цього вони сильно загордилися і вирішили побудувати вежу до самого неба.для споруди монументальної будови люди використовували не камінь, а необпалену цеглу-сирець, для з'єднання цегли застосовувався замість вапна бітум (гірська смола). вежа все росла і росла у висоту. нарешті бог розгнівався на безрозсудних і пихатих людей і покарав їх: він змусив будівельників розмовляти різними мовами. від цього дурні гордівники перестали розуміти один одного і, покидавши свої знаряддя, припинили будівництво вежі, а потім розійшлися в різні боки землі. так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися всі мови, назвали вавилоном.проте історики і археологи довели, що в основі біблійної легенди лежать справжні історичні події. виявилось, що вавилонська вежа, або зіккурат етеменанки («будинок основи небес і землі»), справді була побудована в ii тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувалася і знов відбудовувалася. остання реконструкція здійснилася в vii—vi століттях до нашої ери. зіккурат з високими і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і такої ж висоти. за нинішніми мірками споруда досягала у висоту 30-поверхового хмарочоса.вавілонська вежа була ступінчастою восьмиярусною пірамідою, обкладеною зовні обпаленою цеглою. при цьому кожен ярус мав строго певний колір. на вершині зіккурата знаходилося святилище, викладене синім кахелем і прикрашене по кутах золотими рогами (символом родючості). воно вважалося житлом бога мардука — покровителя міста. крім того, усередині святилища знаходилися і стіл і ложе мардука. на яруси вели драбини, ними підіймалися релігійні процесії.взагалі, в месопотамії існував особливий тип храму, абсолютно відмінний від єгипетського. так, якщо піраміди по суті своїй були гробницями, то зіккурати мали суцільну кладку без внутрішніх приміщень. вгорі знаходився павільйон, що представляв, згідно із віруваннями того часу, житло божества. основна частина терас зіккуратів мала плоску крівлю по зведеннях. оскільки каменя, придатного для будівництва, в основних районах двуріччя не існувало, а дерева було мало, то єдино можливою була саме така конструкція споруди.верхні майданчики зіккуратів використовувалися не тільки в культових, але і в практичних цілях: для огляду воїнами-стражниками навколишньої місцевості. взагалі, оборонна функція пронизувала всю архітектуру месопотамії.в даний час від легендарної вавілонської башти залишилися тільки і нижня частина стіни. але завдяки клинописним табличкам зберігся опис прославленого зіккуріту і навіть його зображення. 

дівчина троянди поливала,і кудись катилась хмара нова і сміялась осінь за вікном

_ _ _ _ _ =========, і ======== ~~~~~~ і ========  

(кто? ) дівчина - это подлежащее, выраженное существительным (подчёркиваем одной чертой).

дівчина (что делала? ) поливала - это сказуемое, выраженное глаголом (подчёркиваем двумя чертами).

поливала (что? ) троянди - это дополнение, выраженное существительным (подчёркиваем волнистой линией).

это сложное предложение, поэтому в нём несколько грамматических основ, т.е. по три подлежащих и сказуемых.

(что? ) хмара - это подлежащее, выраженное существительным (подчёркиваем одной чертой).

хмара (что делала? ) катилась - это сказуемое, выраженное глаголом (подчёркиваем двумя чертами).

хмара (какая? ) нова - это определение, выраженное подлежащим (подчёркиваем волнистой линией).

катилась(куда? ) кудись - это обстоятельство, выраженное наречием (подчёркиваем чёрточка-точка, чёрточка-точка)

(что? )  осінь - это подлежащее, выраженное существительным (подчёркиваем одной чертой)

осінь  (что делала? )  сміялась - это сказуемое, выраженное глаголом (подчёркиваем двумя чертами).

сміялась (где? )  за вікном - это обстоятельство, выраженное наречием (подчёркиваем чёрточка-точка, чёрточка-точка).

дорогий милий друже! дуже вдячна тобі за прихильність до мене. дякую тобі і за те, що впродовж життя зберіг у душі недоторканим куточок, у якому назавжди залишився дитиною – безпосередньою, чулою до краси, вразливою до людських страждань і болю. ти умів дивуватись кожній квітці й росинці на стеблі, захоплювати своєю творчістю інших. як мені зараз тебе не вистачає. адже саме ти мене навчив любити мистецтво, відчувати красу у природі і людях. завдячуючи тобі, я пізнала найвищу насолоду, яку може бог дарувати людині, – натхнення й злет духу у творчості. саме ти допоміг мені зрозуміти, що природа – це цілий всесвіт. усе це стало для мене живою істотою. я знаю, що рослини, як і люди, проходять через страждання і пекельні муки.а пам’ятаєш це високе небо, цей шал тепла, а літньої пори – спеку? ти завжди казав: ну хіба це можна не любити? і справді, хіба можна? тепер я часто думаю, що я так і не встигла подякувати тобі за розум і душу, які плекали добре і вічне. як мені зараз хочеться сказати тобі „і”. і за добру науку і любов, і прости мені те, що може колись була неуважною до твоїх слів чи інколи не розуміла їх. прости мені і хай там, де „вічні дзвенять водограї”, де „пахнуть чудові сади”, буде тобі добре і легко. тепер я усе розумію.