Шляхом переходу інших частин мови прийменниками стали слова
​

я вірю,шо україна в майбутньому стане сильною державою. 

  люди навчаться одне одному відстоювати свої права. тоді стане невигідно брати хабари та приймати незаконні рішення у суді. стане сучасним поняття милосердність, і заможні будуть бідним з працевлаштуванням.

  люди схаменуться і , що нікуди з своєї землі не втечуть, а повітря у нас одне на всі країни. тоді навіть у дітячих садках почнуть навчати берегти природу. в містах буде висаджено багато дерев, і навіть мегаполіси стануть зеленими.

  я вірю, що україна стане могутньою державою, яка піклується про громадян. в нас для цього є все : родюча земля та добрі люди. треба їм лише дати надію на справедливість.

  але милість розпочинається в серці кожного з нас. тому розпочати пропоную з себе і усіх бажаючих величі для своєї країни. 

це чиста правда. людина ніколи не задумується над тим, що в неї є, а завжди прагне отримати щось більше. з однієї сторони, це правильно. адже прагнення до чогось кращого удосконалює нас, робить сильнішими духом, додоє мудрості та досвіду. але дуже часто, за цим самим прагненням, ми не помічаємо того, що навколо нас, того, що ми вже маємо. і, на жаль, найчастіше це і втрачаємо.  так, нам необхідно самовдосконалюватися, набиратися досвіду, долати різні перешкоди та вирішувати складі проблеми на своєму життєвому щляху. але, разом з тим, ми не повинні забувати про те, що в нас вже є. ми повинні оберігати це, і намагатися досягти чогось більшого. це дуже важко, адже часто у своєму житті ми мусимо робити вибір проти чогось і на користь іншого. недаремно кажуть: "что имеем - не храним, а потерявши - плачем" (не змогла знайти український відповідник вислову). 

⇒ по-батьківськи (через дефіс, утворен.  від прикм.  і прийменника по)

⇒по- (через дефіс, утворен.  від прикм.  і прийменника по)

⇒  часто-густо (утворений від слів з близьким значенням, тому через дефіс) 

⇒ давним-давно (відбувається повтор кореня, тому через дефіс) 

⇒ натроє (пишемо разом, бо утворений сполученням прийм. з числ.) 

⇒  віч-на-віч (відбувається повтор кореня, тому через дефіс) 

-привіт,юле!

-о привіт катре!

-чим плануєш займатися завтра?

-я завтра піду с татом до кінотеатру,а ти?

-а я не знаю батьки будуть на роботі мабуть буду сидіти сама вдома.

-так давай підеш з нами?

-а можна?

-звичайно і мені веселіше буде!

-юле яка ти гарна подруга!

-ти теж дуже гарна завтра об одинадцятій годині зустрічаємося тут.

-добре.бувай!

-бувай!