я дуже люблю екскурсії.багато чула про старий ботанічний сад у києві.там ростуть рідкісні дерева.є теплиці із саджанцями.наш клас на канікулах поїде туди на екскурсію.я хочу побачити клени різних сортів,розкішні магнолії,голубі ялини,рослини з червоної книги україни.екскурсія нам розкаже про історію створення ботанічного саду,видатних людей,що долучились до цього.після екскурсії пожна придбати саджанці деяких рослин.я мрію виростити таку рослину на згадку про цікаву екскурсію.
Ответ дал: Гость
як рослина не може рости без коріння, так і людина не може жити без батьківщини.
бог подарував нам україну- щедру землю, ніжну пісню, солов"їну мову.моя україна- це й працьовитий і талановитий народ. а я лише маленька частинка його.
я люблю свою рідну землю. цієї любові вчить мене т. г. шевченко, безсмертний кобзар. за свою синівську любов шевченко платив довгими роками заслання, поневірянням на чужині, за неї готовий був "душу погубить".
отже, любити україну ми повинні завжди: і в щасливі дні, і в години нещасть.
Ответ дал: Гость
українці прикрашають вишиванкою: сорочки,спідниці,рушники,подушки.
зараз це не є дуже актуальним у нашому житті,так як,вишиванками майже не користують.
колись кожен українець вмів вишивати.
на кожній вишивці різні малюнки,і в кожного своя історія.
дівчата коли виходили заміж були у вишиваних сорочках.
вишиванка-це є символ нашої україни
Ответ дал: Гость
сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "
отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки.
Популярные вопросы