Власне висловлення на тему: "Чи можливе ідеальне суспільство без ідеальної сім'ї"

якщо торішній січень був тепліший, то нинішній буде холодніше.

перший сніг щільний і мокрий - на вологе літо, сухий і легкий - на сухое

за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.

настала пізня, похмура осінь. віють холодні, пронизливі вітри.  сіре, насуплене  небо захмарилось. накрапає дрібний, ріденький дощик.

здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.