Діалог на тему з ким варто і не варто дружити з використанням спільних іменників ​

кожна людина мріє здобути гарну професію, стати успішною, досягти чогось у житті. а для цього треба докласти неабияких зусиль.  для нас, школярів, найголосніше завдання на сьогоднішній день - учитися. нам потрібни міцні знання, щоб потім, завдяки їм отримувати і моральне, і матеріальне задоволення від життя. навчаючись, мі створюємо наше майбутнє. і яким воно буде - успішним чи ні - залежить саме вид нас. мудрим є зміст народного прислів'я: "учись змолоду - пригодиться на старість! " тому для того, щоб досягти чогось у житті, потрібно вчитися

я так розумію це прислів'я: птах цінує своє гніздо, оскільки він його сам зробив. кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю!

ромашка - це  цікава рослина, яка дуже мені подобається. є різні види ромашок: маленька, польова, і з дуже великими пелюстками - садова. цвіте ромашка все літо. прикрашає сади, ліси, клумби та подвір'я. скромні квіті, начебто зовсім простенькі, схожі на сонечко, із своїми жовтими серединками, та білими пелюстками. ця життєрадісна квітка дарує людям гарний настрій. вона символізує щирість почуттів.

на лісовій галявині красується ніжна квітка конвалія. її яскраво-білі порцелянові дзвіночки приваблюють своєю мініатюрністю і незвичайною правильністю форм. струнке зелене стебельце поступово тоншає на верхівці. скромні дзвіночки наче співають величальну пісню приходу найкращої пори року — весни, яка несе на своїх крилах надію, щастя, чистоту почуттів

здавна існувало повіря,що раз на рік на івана купала ліси та поля сповнюються музикою дзвіночків.насправді вони завжди мовчать. а таку дзвінку назву отримали через форму віночка, пелюстки якого зрослися , утворивши крихітний дзвоник.

низькорослі,що стеляться землею,і стрункі,що високо піднімають свої волотеві суцвіття, сині й білі, рожеві й фіолетові, з різноманітними формами віночка, дзвоники завжди звеселяють серця людей ті в садах , і серед лісових трав.