Образ рідного краю, рідної мови у віршах сучасних українських письменників​

извините, я не знаю украинского языка, поэтому по-:

кинутися з усіх ніг - швидко

не иметь конца-края - нескінченно, безмежно.

идти как ни своими ногами -   неуверенно, устало, медленно

жить на широкую ногу -   багато

я вважаю людська душа - криниця чистої води, тому що з самого народження наша душа як чистий листок бумаги і тільки життя напише на цьому листку погані чи добрі строфи.звичайно, навпаки, говорять "людська душа - сутінки". люди з чистою душею, на жаль трапляються все рідше і людського тепла деколи не вистачає нам усім. коли я міркую над цією темою, мені, насамперед, хочеться думати, що люди, незважаючи на ті важкі ситуації, які їх оточують, не зачерствіли, залишилися доброзичливими і гостинними.

моя улюблена пора року (твір-роздум)                 я помітила, що у кожної людини своя улюблена пора року.         багато хто любить весну, дехто — літо. це зрозуміло. навесні прокидається природа, щодня стає дедалі тепліше й тепліше. розбруньковуються дерева, з'являються перші квіти. влітку добре відпочивати, купатися, загорати, їздити на море або у село, бути ближче до природи.         мало хто любить зиму. за що? я , за її красу. так чудово бродити засніженим парком або піти до лісу на лижах! а новий рік! хіба є такі, хто не любить це свято? у кожній оселі стоїть прикрашена ялинка, і люди роблять одне одному подарунки.         а мені понад усі пори року подобається осінь. із самого початку — тепла, ласкава і сумна. і потім, коли починається листопад. восени добре підбивати підсумки, планувати майбутнє. мені дуже близькі рядки поезії олександра сергійовича пушкіна:                 унылая пора! очей очарованье,         приятна мне твоя прощальная краса —         люблю я пышное природы увяданье,         в багрец и в золото одетые                 ні, все ж таки найкраща пора року — це осінь!

    однієї ночі мені приснився дуже дивний сон. я потрапив в снігове місто.все в цьому місті було зі снігу.я йшов дорогою і назустріч мені траплялися різні звірі і люди.більшість били героями моїх улюблений казок.я зустрів котигорошка,який боровся з трьохголовим змієм.а ближче до снігового лісу я побачив лисичку-сестричку,яка хотіла з"їсти колобка зі снігу.    

      як мені в цьому місті! я ще довго згадував свій дивний і чудовий сон.