Зробити фонетичний розбір кожного речення .
врожаю мій, а ніжні блискавок впадуть дощем високим і річним, а ти заснеш немов крилата птиця притомлена простором вікових.

опеньки,пеньки,опенят,пень.

2.спільний корінь.

3.це слово переносу не підлягає,бо воно має один склад.

мені подобається розмовляти з дідусем. він завжди вислухає мене, порадить , як вчинити. дідусь ніколи не кричить і розмовляє, як з рівним. мій дід завжди каже: "я не розумніший за тебе, лише довше жив і більше знаю".

всі його поради дуже мені в моїх проблемах. принцип життя мого мудрого діда : " роби людям те, що бажав би собі, але ніколи не нав язуй своїх думок. пам ятай і не ображайся, якщо ваші бажання різні."

мій дід найкращий, він усих нас любить, а ми його.

я чомусь найбільше люблю осінь. і не така вже це сумна пора, як писав знаменитий поет; і не завжди за вікном дощ і сирість. для мене осінь - це запах багаття, на якому смажиться ароматне м'ясо; якийсь особливий повітря і абсолютно неповторний «глибокий» світло сонця. але найголовніше - це царство червоних, багряних, , жовтих фарб. на деревах тріпочуть перші жовті листочки, потім червоні,багряні, золоті. достигли сливи, груші, яблука. в повітрі пахне медовим ароматом. ще чорнобривці, жоржини поспішають доцвісти.

настала довгоочікувана зима. діти вийшли на прогулянку. світланка узяла санчата,сашко - ковзани, дмитрик прихопив лижі. всі раділи гарній погоді. у нашому дворі багато дітлахів.ми довго каталися з гірки на санчатах та лижах. а потім хтось запропонував зробити  ковзанку. дорослі хлопчики принесли декілька ведер води і залили  невеликий майданчик. через годину  всі були на ковзанці.у кого  були  вдома ковзани, винесли їх . сашко, оленка та олесь ковзались дуже добре, бо давно вміли. вони наковзались і потім пропонували усім охочим свої козани. а тих, хто стояв на льоду вперше, з радістю навчали.  ми дуже товариські, любимо грати разом і взимку і влітку!   приходьте до нас, розважимо й вас!