Щедра горобина росте у нас в україні ошатне дерево - горобина. щоосені визрівають на ній червоні ягоди, які стають дуже смачними після перших морозів. про це добре знають пташки. зимою, коли пухкий сніг вкриває землю, пташкам важко знайти їжу. звірям, що не у сплячку, наприклад, білкам, теж нелегко - холодно їм та голодно. тоді й стає в нагоді горобина: її ягідки висять на гілках, неначе запрошують пташок та звірів попоїсти. пташки та білочки радо пригощаються ягідками. до самісінької весни на дереві горобини працює "їдальня". а коли приходить весна, пташки та звірі віддячують щедрому дереву за добро: пташки захищають горобину від гусіні та інших шкідливих комах, а з ягідок, що заховали білочки, виростають нові деревця. так і вони один одному. і всім добре - і птахам, і звірям, і горобині.
Ответ дал: Гость
вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.
- одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка. діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному. цей вчинок можна назвати подвигом.
Ответ дал: Гость
поширте частини безполучникового речення так,щоб між ними треба було поставити крапку с комою. 1.хмара небо криє,сонечко не блисне,вітер вовком виє,дощ потоком висне.2.відцвіли голубі матіоли,згасло літо на жовтих полях. 3.реве та стогне дніпр широкий,сердитий вітер завива.4.листя слухає вітру зітхання і згортає свої прапори,на покірну красу умивання сонце дивиться сумно згори. 5.у долині село лежить,понад селами туман дрижить. 6.сонце високо,косари далеко,коси дзвенять,коні пасуться.7.знову цвітуть каштани,хвиля дніпровська б'є!
Популярные вопросы