Есе " у яких вчинках виявляєтся людський характер"

1.удівчини довга,пишна коса.   

    жнеці взяли косу в руки і почали косити жито.

2.в останній час я все частіше відчуваю в своему серці муку.

    кухарка дістала муку,щоб замісити тісто.

3. три дівчини сиділи на лавочці. *три*-сказала мама,коли я розлив чорнила на стіл і вони вже встигли підсохнути.

4. коли підійшов до своєї квартири, я дістав ключ,щоб відкрити двері.

    я ,прогулюючись зранку на хмурій вулиці, задивився на небо і побачив ключ гусей.

5. у блузці,яку мені купила мама, дуже довгі рукава.

      найбільший рукав річки дніпро-це десна.

6. зараз дуже цінують кваліфікованих кадрів ,тому, коли вирішив ким ти будеш, вчися гарно.

    щасливі кадри з мого життя пронеслись переді мною.

у руках горить (у руках кипить), живіт присох до спини (одні кістки стирчать, ходячий мрець, мов жердина, аж ребра світяться, висохлий на тараню, мов з хреста знятий, тільки душа в тілі, од вітру валиться), повна хата добра (жити, як вареник у маслі, як сир у маслі, як у бога за пазухою, як у бога за дверима, пташиного молока не вистачає), наче гедзь укусив (г в слове гедзь - твердое) (пальця на зуби не клади), пасти задніх (плутатися у хвості)

усе живе не може без води! якщо не поливати рослину, хіба ж вона буде жити? якщо не будуть йти дощі, то хіба росла б такого соковито-зеленого кольору трава на наших подвір`ях? звичайно ні. навіть людина не змогла б жити без води. все живе, все потребує живлення, і в цьому їм є вода. вода - це також джерело енергії. і якщо не було б води, хіба ми були б?

  усе живе не може без води!

              ми народжуємося , живемо і вмираемо . але , що відбувається  між цими життєвими процесами . кожен з нас навчається , одружується , але , якщо зануритися з головою в дитинство .перед очими зразу  з `являється  лагідна посмішка мами і простягнута рука друга . адже , коли ми були  малими  через  нас турбувалися , так  багато людей . вони нам у всьому.

ми відячували їм , як могли , говорили такі слова , як і і дякую .

        ми підросли і вже не такі наівні , не такі малі . мені здається , що подяка за турботу - це дарувати його іншим . піклуватися про інших , як про нас малих . я хочу  стати вчителем . для  мене ця професія асоціюється саме з добротою і турботою .

      я хочу , щоб люди дякували іншим за їх добрі вчинки ! ; )