Написать есе на тему "о мово рідна , що без тебе я"

ответ:

«о, мово рідна, хто без тебе я? »

велика й могутня ріка починається з джерела, а слово – з писемності. українські мова та писемність є душею нації. народжувались вони в хроніках нестора літописця й продовжували свій розвій у творах григорія сковороди, івана котляревського, тараса шевченка, лесі українки, івана франка та багатьох інших талановитих письменників україни.

мова зближує південь і північ, захід і схід нашої єдиної і неподільної держави. адже вона таїть у собі надбання віків, пам’ять народу, виміри духовних скарбів поколінь, які рідне слово відстоювали, за існування якого боролись, з яким ішли в бій і кращі засвіти. бережімо рідну мову й писемність, бо в них високий дух прабатьків, сила нашого сьогодення і світло наше майбуття.

усе живе пов"язане між собою.а,раз так,то все живе треба берегти.так і птахи пов"язані з людиною і їй.птахи - це перші помічники у боротьбі з гризунами та комахами.завдяки птахам наші сади такі квітучі.а як чудово співають птахи ! дуже приємно спостерігати за їх польотом.треба берегти птахів.

6)

люди не можуть жити без музики.вони слухають музику скрізь, навіть у лісі, коли гуляють і прислухаються до співу птахів.музика буває класичною і сучасною.класична музика виконується у ве­ликих залах симфонічними оркест­рами.є багато знаменитих композиторів, чия музика виконується в наші дні.класична музика серйозна і вима­гає гарного розуміння, інакше вона може видатися нудною і нецікавою.більшість людей віддає перевагу су­часній музиці.

люди старші за віком люблять джаз, рок і поп.є багато співаків і груп, що викону­ють ту чи іншу музику. я люблю музику і люблю слухати її, тому що вона є добре відпочити. 2) літо — найтепліша пора року.все потопає в темно­зеленому листі садів, лісів і парків.удень часто теплий вітер гонить пил, розпечена земля віддає додаткове тепло.на синьому безмежному небі навряд можна помітити хмару. сильне сонце посилає свої всепро­никаючі промені на землю. зі словом «літо» пов’язаний час кані­кул і відпусток.дехто їде до моря, щоб загоріти й за­смаглими повернутися додому.