Звечора всі вулиці засипало листя. -- звечора всі вулиці засипало листям. знайти дієслово і розібрати.​

  сиділа марійка за уроками та й замріялася : " от якби мені чарівну ручку, яка б   вміла окрім виконування мого завдання, ще й вірші склададати. мама була би дуже задоволена. прийшла би вона з роботи, а усе вже зроблено, бо поки моя чарівна ручка робила уроки, я би з працею по дому: вимила би підлогу, посуд, нагодувала би нашу кицю мурку, та зробила улюблений матусін чай. а коли мама запитає мене, як я все встигла, я прочитаю найгарніший в світі вірш про неї. отож було би гарно! " марійка наче прокинулася від сну з посмішкою на "я ще маю час"-подумала вона. та взялася старанно виконувати уроки, потім - усе як в її мрії- матусі і зробила чай. а коли мама повернулася та запитала марусю хто це все зробив, донька згадала, що забула написати вірш, та просто вимовила: " я тебе кохаю, мамо! " а матуся сказала: я все бачу і без слів. дякую тобі! "

отож марійка вирішила, що може добре обійтись й без чарівної ручки. 

турбота про птахів

птахів треба любити і берегти . вони приносять користь людині,  прикрашають і оживляють сади і ліси. птахи - помічники людини .вони борються з шкідливими кома-хами.   треба берегти птахів, турбуватися про них.

вважаю, що професія займає друге місце по важливості в житті сучасної людини ( після родини). бо вона дає можливість не тільки заробляти на харчі, одяг та розваги, але й реалізувати себе, отримати повагу оточуючих. людина потребує знання, що вона необхідна іншим, важлива для світу і прийшла в нього недарма. все це може дати їй професія. а для того, щоб приходити з радістю на працю, потрібно, вибрати те місце, яке більш за все буде відповідати характеру і інтересам самої людини. мрійливій буде важко на бугалтерській роботі, бо там вона ніколи не зможе реалізувати свої мрії. тому, хто полюбляє точність та порядок, майже неможливо стати дизайнером чи письменником, бо там без польоту думки, без нестандартних рішень можна втратити не тільки повагу інших, але й сенс життя.

для того, щоб вибрати своє місце, треба розуміти себе, свої надії, мрії та можливості. інакше саме життя може стати нестерпним. 

дорогий милий друже! дуже вдячна тобі за прихильність до мене. дякую тобі і за те, що впродовж життя зберіг у душі недоторканим куточок, у якому назавжди залишився дитиною – безпосередньою, чулою до краси, вразливою до людських страждань і болю. ти умів дивуватись кожній квітці й росинці на стеблі, захоплювати своєю творчістю інших. як мені зараз тебе не вистачає. адже саме ти мене навчив любити мистецтво, відчувати красу у природі і людях. завдячуючи тобі, я пізнала найвищу насолоду, яку може бог дарувати людині, – натхнення й злет духу у творчості. саме ти допоміг мені зрозуміти, що природа – це цілий всесвіт. усе це стало для мене живою істотою. я знаю, що рослини, як і люди, проходять через страждання і пекельні муки.а пам’ятаєш це високе небо, цей шал тепла, а літньої пори – спеку? ти завжди казав: ну хіба це можна не любити? і справді, хіба можна? тепер я часто думаю, що я так і не встигла подякувати тобі за розум і душу, які плекали добре і вічне. як мені зараз хочеться сказати тобі „і”. і за добру науку і любов, і прости мені те, що може колись була неуважною до твоїх слів чи інколи не розуміла їх. прости мені і хай там, де „вічні дзвенять водограї”, де „пахнуть чудові сади”, буде тобі добре і легко. тепер я усе розумію.