Сміх-це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя" твір на пів сторінки

якщо граки прилетіли ранше середини березня, сниг зійде рано

журавлі прилетіли раньше - весна рано

білочка невеличке   звірятко, яке живе у лісах та парках.

  в неї руденька пухнаста шубка.вона  навесні стає майже сірою, бо білка линяє. на вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. пухнастий хвостик, що є у стрибанні, піднятий догори. кориченеві та блискучі.

  це дике звірятко спритно перебирається деревами аж до верхівок та прудко стрибає, керуючи хвостиком, мов кермом.

коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. іноді навіть з рук людини. коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.

  гарне та доброзичливе звірятко - білочка. за нею цікаво спостерігати. 

я   розумію   це   прислів*я так:   коли говориш людям добрі слова, воні стають твоїми товаришами, поважають тебе.    коли говориш погані  слова ,  людина     вважає тебе  ворогом та поганою людиною. лагідні слова та добрі вчинки немов бумеранг повертаються до тебе і   тобі   збільшувати   кількість   твоїх   друзів. а   гострі   слова, як   гострий ніж ріжуть   тонкі стрічки   дружніх   відносин. говори людям тільки добрі слова, а погані забудь.

[п о п р о ш ч а л о с']

[й а с н е]

[с о н ц е]