Твір розповідь з елементами опису про осінь за вікном дуже треба

мистецтво - це і є творення особистості, адже люди завжди звертають увагу на мистецтво музики, хореографії чи акторства. розвиваючи таким чином свою особистість та неповторність. люди - це щось неповторне і в ту ж мить вона, як губка вбирає в себе усе навколишнє та неповторне, щоб здаватися ще більш кращою.. я думаю. що людина завжди боролася за щось красиве і у внутрішнюму світові створювала своє мистецтво, тобто свої погляди на життя та інших людей. сьогодні багато людей майстер, а не учень свого світогляду. ще в сиву давнину вони творили прекрасне і дорнесли до нас мистецтво прекрасного та не реального. інколи сидячи біля телевізора та комп`ютера ми навіть не звиртаєм уваги як зараз розвинулось мистецтво, хоча можливо інтернет , але цього завжди не достатню, потрібно самомому реалізувати свої мрії і хочап б раз піти в театр чи на концерт народних пісень. цим людина може відтворити свою особистість і навіть більш пізнати себе.

коли прилітають лелеки стає тепліше хіба не щастя? далі розвивай сама я тему дала

батько і ненька для мене- це найрідніші люди на землі.я їх дуже люблю і поважаю.вони мої батькі ,які завжди прийдуть мені на ,тому я вважаю.що   кожен з людей повинен поважати своїх батьків и піклуватися про них коли вони стануть старенькими,як вони піклувались о дітях коли вони були малі.батько і ненька працюють для того щоб ми могли вивчитися і стати гарними людьми,щоб вони могли пишатися в майбутньому нами.я дуже розумію тих дітей сиріт,які не мають   батьків їм дуже важко в житті,вони одинокі на цьому світі без любові батька і ненькі.тому я вважаю,що їх треба поважати,цінити,любити і буде краща доля для нас."батька й неньку поважати_кращу долю мати".

навесні завжди сонячно, тепло і весело.   учора, як і щороку навесні, ми ходили до лісу. в лісі було тихо і тепло, радісно щебетали пташки між віттям. ми дуже вдало і приємно провели час з друзями. якщо завтра буде тепло і сонячно, ми знову підемо до лісу. додому ми повернулися пізно увечері, стомлені але дуже задоволені.