Читанка спільнокореневи розставити по столбцях

білочка невеличке   звірятко, яке живе у лісах та парках.

  в неї руденька пухнаста шубка.вона  навесні стає майже сірою, бо білка линяє. на вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. пухнастий хвостик, що є у стрибанні, піднятий догори. кориченеві та блискучі.

  це дике звірятко спритно перебирається деревами аж до верхівок та прудко стрибає, керуючи хвостиком, мов кермом.

коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. іноді навіть з рук людини. коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.

  гарне та доброзичливе звірятко - білочка. за нею цікаво спостерігати. 

ми знаєм,що у ночі зорепадні сріблом і злотом повняться криниці.

1)розповідне.2)неокличне 3)ми-підмет,знаєм-присудок,що у ночі-обставина,зорепадні-означення,сріблом і злотом-додаток,повняться-присудок,криниці-додаток.

  бережіть криницю від багнюки,щоб коло нас не повзали гадюки!

  1)спонукальне 2) окличне 3)бережіть-присудок,криницю-додаток,від багнюки-додаток,щоб коло нас-обставини,не повзали-присудок,гадюки-додаток.

  оба ці речення є складними,бо крім головних є і другорядні члени речення.

    що таке щастя? впевнена, що кожен з нас хоча б раз у житті задавав собі це питання, намагався визначити для себе поняття щастя. і для кожного щастя – це щось своє, щось, що ти відчуваєш постійно, а нестачу цього відчуваєш особливо різко і боляче.

                        для когось щастя – це успішно складена сесія, для когось – нові черевички. ще для когось палке кохання і здоров'я    рідних.

            думаю, я щаслива людина. і ти теж. ми з тобою красиві, здорові, розумні і добрі люди. ми маємо свою мету, до якої прямуємо. і свою мрі ти щасливий тому

якщо подивитись на світ і на свої проблеми з такої точки зору, стає зрозумілим, що ми щасливі люди, просто не завжди вміємо помічати і цінувати щастя, яке в нас є. хтось колись сказав:

працюй, ніби тобі не потрібно грошей,

люби, ніби тобі ніхто ніколи не завдавав болю,

танцюй, ніби ніхто на тебе не дивиться,

співай, ніби ніхто тебе не чує,

живи, ніби на землі

живи і будь !

не скажеш їй, нею цінуюся, в ньому літера.