Нужно написать есе по укр мове з теми : дешева риба- пагана юшка

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

у нашому місті нещодавно збудували великий театр і я мрію у ньому побувати.дорослі які вже там були розповідали що у залі театру знаходиться величезна сцена з довгими пишними занавісами.сцена освітлюється ліхтарями і тоді у залі погасає світло щоб глядачі могли краще бати що відбувається на сцені.тут є багато(1000)зручних глядацьких крісел які позначені порядковими номерами.ці номери слугують для того щоб глядач міг знайти своє місце яке записане на квитку.

при вході до зали розташований кіоск у якому квитки для вистави. ось у такому театрі я мрію побувати.

наука зараз не стоїть на місті .так як колись небуло інтернету ми шукали всю інформацію в книжках та телевізорах,так ми і не знаємо,що вони придумають ще.може тобі ми будемо рзважатися чимось новим та іншим невигаданим ще нідля кого із нас.

осінній вітер осипав і листочки з берези.

золотом виблискують зірки на нічному небі.

доспіла пшениця і світиться золотавим сяйвом.