Запиши слова, які не можна перенести з рядка в рядок. 2)запиши слова ,які можна переносити з рядка в рядок. поділи їх рисками для переносу.

іноді слово ранить не менше, ніж зброя.буває і таке, що людина поранена в саме серце образою чи страшною звісткою, вмерала від горя. від завданих зброєю ран можна   і повністю вилікуватися, а люди поранені словом іноді все життя носять тягар образ. 

тому треба завжди подумати перед тим, як сказати людині навіть правду. а ще треба вчитися пробачати іншим. тоді рани від образливого слова будуть швидко загоюватися і не залишати шрамів. 

взимку

вечір. виє, гуде за вікном завірюха. свище вітер. вночі знялася сильна заметіль. вранці діти вибігли у двір. навкруги пухнастий сніговий килим.у дворі великі замети. радіють діти, грають в сніжки, спішать ліпити сніговика, везуть санчата, несуть лижі. як весело взимку дітлахам!

    пропоную скласти такий твір-мініатюру з однорідними членами речень:     настала весна. сонце гріло, палало та росло (що робило? присудки однорідні). день ставав довшим. дерева квітли від тепла, всюди пахло свіжою травою. безмежні, широкі (які? означення однорідні)  лани почали зеленіти.  важкі, чорні (які? означення однорідні)  хмари не псують теплі дні. весняні дощі наповнені цілющою та життєдайною силою. холодна, чиста (яка? однорідні означення)  вода оживляє замерзлі взимку рослини. природа живе, грає, буяє (що робить? однорідні присудки).    ⇒ однор. чл. р  стосуються одного й того ж слова в реченні, відпові на те саме питання

вчора бабуся ірина розповідала діткам те що вона колись бачила, і це її дуже сильно вразило. ось і ввечері в парку дітлахи обсіли її, як курчата квочку і вона почала розповідь.

  - одного гарного, зимнього ранку коли я ще була маленька я пішла грати на двір. коли я вишла я грала на вулиці з своїми друзями. ось ми дуже довго грали і загубила свою рукавичку. ми всі її шукали, а я дуже сильно змерзла в руки і пішла додому. коли я прийшла, то там були зачинені двері. я хотіла зігріти руки в кишенях, але там був сніг і я не могла покласти туди руки. я знову пішла до друзів. вони в мене звичайно запитали чому я повернулась. і я розповіла. мої руки почали покриватися морозом і я ледве ними ворушила. мому другові сашку стало мене дуже шкода і він дав мені свої рукавички, а сам пішов додому. напевно за іншими. ми   ще грали і сашко також потім прийшов. я дуже була вдячна йому. потім коли я почала віддавати йому його рукавиці вон сказав мені, щоб я в них йшла додому. я звичайно дуже йому була вдячна і зразу не хотіла погоджуватись, але згодом я взяла його рукавиці і пішла додому. двері були зачинені тому, що моя мама ходила в магазин. потім я їй все розповіла і вона дуже добре оцінила вчинок сашка.  діти я хочу, щоб ви завжди були такими дружніми і одим одному.  цей вчинок можна назвати подвигом.